Школа-це перший крок у доросле життя, де все не так то просто… Наше дитинство починається з шкільної парти і закінчується останнім дзвіночком, який дає зелене світло у майбутнє. Я не хочу сказати, що мені не цікаво у школі. Та дуже хочеться, щоб ті, хто прийде туди після нас, навчались у іншій школі. Це має бути школа де кількість уроків має бути значно меншою, щоб учням хотілось залишатись там якомога довше , відвідуючи клуби за інтересами, а не поспішати до дому, щоб відпочити. Для тих, хто захоплюється комп’ютерними технологіями, повинні працювати гуртки, які допоможуть кожній дитині відкрити у собі генія. Щодо оснащення, то воно звичайно відіграє важливе значення у школі. Але ніщо не замінить людини, її душевного тепла, посмішки та блиску в очах.
Відомо, що школа-це наш другий дім, і кожен з нас мріє про те, щоб нам там було затишно. Я думаю кожному з нас під силу зробити свою мрію здійсненною. Вже сьогодні ми здатні створити школу своєї мрії. Хіба нам не під силу стати хоч на дещицю добрішим, милосерднішим, співчутливішим до тих, хто поряд з нами. Бо ніхто й ніколи не змінить ні вчителі ні учня, якщо вони не хочуть мінятись самі. Тому, мені здається, не варто покладати надії на час. І чим швидше ми це зрозуміємо, тим ближче до нас омріяна школа - школа майбутнього. А якщо люди не зрозуміють цього, то школи майбутнього може не бути ніколи. У людства може не бути майбутнього. І я думаю нам є над чим подумати.Давайте про це подумаємо разом!
Трибель Тетяна
10 клас,15 років.
ЗОШ I-III cт. №2
м. Борщів